Блог учителів фізики КЗ "Вінницький ліцей №6": Астрономія 11 клас

01.04.2020

Тема "ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР. НЕЙТРОННІ ЗОРІ. ЧОРНІ ДІРИ"

1. Прочитайте тему 5, пункт 3 та матеріал даного уроку.

2. Дайте відповіді на контрольні запитання

В яких місцях народжуються зорі?
За випромінюванням у якому діапазоні відкрили пульсари? Які зорі з ними ототожнюють? Чому вони мають таку назву?
Якою буде кінцева стадія еволюції Сонця?
Яка зоря молодша: нова зоря чи протозоря?
Які зорі світять найдовше?
Як гинуть зорі великої маси?
Зоря в процесі своєї еволюції проходить такі стадії: протозоря, звичайна зоря, наднова зоря, нейтронна зоря. У якій стадії зоря має найбільшу яскравість?
Розташуйте у порядку відповідно до еволюційного шляху зорі вказані об’єкти: стаціонарна зоря, наднова зоря, протозоря, нейтронна зоря.

3. Виконайте тестове завдання

Конспект уроку

Дослідження показують, що у міжзоряному середовищі є газово-пилові хмари, до складу яких входять гідроген (70%), гелій (27%) та атоми інших елементів. Такі комплекси є гравітаційно-нестійкі і згідно з теоретичними розрахунками можуть за певних умов зазнати гравітаційного стиснення. Надалі такі хмари дробляться на окремі фрагменти, які продовжують зменшуватися в об’ємі.

В процесі гравітаційного стиснення температура фрагмента починає зростати (початкова температура біля 10 К). Нагрітий згусток, який називають протозорею, стає потужним джерелом інфрачервоного проміння.

З часом утворюється ядро, густина якого є більшою густини навколишнього середовища. Температура надр протозорі починає стрімко зростати, і коли досягне біля 10 млн. градусів, починаються термоядерні реакції, внаслідок яких водень перетворюється у гелій. Протозоря досягає стану гравітаційної рівноваги і перетворюється на молоду зорю, місце серед інших і подальшу долю якої визначає її маса.

Народившись, зоря в залежності від маси, «попадає» на головну послідовність. Причому, чим більша маса, тим вище її положення на головній послідовності.

У лівій верхній частині цієї залежності перебувають так звані молоді зорі — білі гіганти (БГ). Світність і температура цих зір відповідає спектральним класам О, В. У правій нижній частині послідовності знаходяться найбільш холодні маломасивні зорі-червоні карлики (ЧК). Зорі типу Сонця відносять до жовтих карликів (ЖК).

Теоретично доведено, що тривалість фази в житті зорі, коли її параметри довгий час залишаються сталими, залежить від її маси. Розрахунки показують, що такі зорі, як Сонце, у стані рівноваги світять не менше, ніж 10 млрд років. Більш масивні зорі спектральних класів О, В, у надрах яких термоядерні реакції протікають інтенсивніше, у рівновазі світять 100 млн років, а найдовше «мерехтять» маленькі червоні карлики — їхній вік може перевершувати 10¹⁰ років.

Отже, положення зорі на головній послідовності визначає не тільки її маса, а й вік від народження.